▸ Пляма

_Я ніхто в твоєму житті, як би ми не намагались це виправити,
Я ніхто, і такою точно залишусь навіки, назавжди, без сумнівів,
Я лиш пляма у просторі повному криками тихими,
Я лиш пляма, спотворена тінь емоційної куряви.

Я - система, що згубила власні паролі - не підлягаю ремонту,
Я - система, де щирі думки замінили найагресивніші віруси,
Я лиш дурість, що має подобу неправдиву, аморфну,
Я лиш дурість, бо все ніяк з навчання суті не винесу.

Я - рана, що багрянцем розпливається по тілу невпинно, лякаю,
Я - рана, згусток крові, атомна зброя, що спричинює вибух у серці.
Я лиш мотлох, зачинений непотріб в старому сараї,
Я лиш мотлох, що крутим чомусь на перший погляд здається.

Ні, я гірше. Я - компас, що давно втратив всі орієнтири, гублюся,
Я - стара гілка, що хапає одяг, бо власні квіти давно вже зів'яли,
Я - рвана штора, а зоряна ніч - нездоланна спокуса, 
Я - паралельна реальність, в якій
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ніколи
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; тебе не буває.._

[@liliums_swamp](https://t.me/liliums_swamp)

[#yrboo_вірші](?q=%23yrboo_%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96)