Проросте зерно поміж двох могил,
На горі богів, де герой спочив. 
Поміж граду й злив, де юнак блукав, 
Де забув, що жив. Серед сивих трав. 

Проросте зерно на краю обáв. 
На октаві сліз, на початку клятв. 
У золі удач, у пітьмі хвороб. 
Де згубив себе у бески‌дах хорд. 

Проросте зерно на престолах вад, 
У тунелі зрад, де в дурмані спав. 
До цвітіння слив, до початку слів, 
В сяйві лжесвітів, де колись осліп. 

Проросте зерно і розквітне яр. 
У лісах богів, де герой повстав. 

колись 20.., ЮІ ([@black_white_house_poetry](https://t.me/black_white_house_poetry))