Цей світ триматиметься на дітях,
що не знають російської
і кажуть "мамо, я не розумію цієї мови".
на дітях, що зростають у вибухах
і не плачуть від звуку тривоги
вже не плачуть,
бо плакати втомлює.
сирени витимуть завжди,
але діти ростуть
і зростають
і дорослішають, коли інші виборюють 
для них час.
час на дорослість,
час на те щоб не знати й не чути хто такі достоєвський чи лєпс,
не знати, як боляче помирати
і як ніхто не воскрес
хоч скільки говорили про пам'ять та про вічне життя -
смерть незворотня,
і вона торкається кожного,
хто ще пам'ятає своє ім'я
й імена людей яких називає своїми.
світ буде триматись на дітях,
які ходять до школи
і знають, що Йогансен та Симоненко
не пережиток і не старперство,
знають, що Горську убито і що спадок дідів
та сивочолих бабусь роздали московитам,
знають, що хліб не викидають 
не тому що дурні,
а тому що колись його відбирали,
і що правда вартує серця,
вартує биття у стіни.
знають, що в світі існують вони
не завдяки, а супроти
усьому.
незалежність також триматиметься
на дітях,
які пам'ятають 
усе до крихти
і вірять лише у пам'ять

24.08.24

[t.me/in_gal_night](http://t.me/in_gal_night)

[#софія_волкодав](?q=%23%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2)