ця книга місця
наче довга ніч
перегортається гудінням телефонних відліків 
і на полях її проявлена сміливість чорнильними обіймами знаходить пристань

причастям назови її — одним на двох.

на листопадову підлогу 
вистелену кроками 
розплескується врозтіч сміх 
і ми 
змикаємося пелюстка‌ми вказівних  
вдихаючи оголену присутність 

от тут навзнак 
на дотик 
горілиць 
безпочаткові відстані здмухнувши — 
вдивляюсь у розтоплене вікно густого погляду
тримаючи над головою небо повне крил 
твоїх 
/
і небо поміж нас не мерхне

[@nlitvinovapoetry](https://t.me/nlitvinovapoetry)

[#літвінова](?q=%23%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0)