Усе, що ми робимо - завжди заради любові,
Яка, як на зло, є на диво капризною річчю.
За неї фанатики голови стяти готові,
От тільки ця дама крокує вночі по узбіччю.

Заплутати струни сердечні - це їй без мороки,
Не створює планів, ще гірш за погоду мінлива.
Вимучує люд, витискає із нього всі соки,
А потім іде, а що жертвам робить нещасливим?

Вже людство навчилось впиватись невдачами в цьому,
Із горя породжує творчість, натхнення черпає,
П'яниться від нього без жодної скляночки рому,
Та дірка у грудях смиренно із ним виживає.

Нещасне кохання не варте ні віршів, ні прози,
Не варте медалей, усіх шедевральних картин,
Воно не вартує найкращої метаморфози.
Не варте складання докупи серцевих частин.

Ніщо не окупить невдалих любовних тенет.
Дешеве нещасне кохання не варте валіз,
Воно не вартує старих і дірявих монет,
Отож і тим паче не варте безцінних сліз.

[@gnizdo_feniksa](https://t.me/gnizdo_feniksa)