שרת ה-MCP הרשמי של OpenTG כבר כאן 🎉

נסו אותו
Храм поезії (🖤)

Храм поезії (🖤)

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

1,414 מנויים
פתח בטלגרם
Там, де біліє черемха
За селом, де туман над водою,
Де верба нахилилась до дна,
Черемха цвіте над рікою —
Біла-біла, неначе весна.
Пахне ніч молоком і дощами,
Тихо місяць торкає ставок.
І старими, забутими... קרא עוד ←
А може автобус втомитися везти моє сумне тіло?
Встав на диби, не сміливо, хитаючись в такт мотиву
скрипучому з радіо, він відкриє всі задні
двері і, пристебнувши нормальних людей,
виплюне мене та поїде... קרא עוד ←
повітря тиняється біснувато-баске,
від жінок пахне медом, тіла в них огрядні і дикі,
я ішов сотні років, описував землю кільцем,
присягаюсь, це коштує кожного мого наступного вдиху.
в цих здичілих... קרא עוד ←
Все хороше чомусь закінчується так швидко -
у долонях не встигнеш стиснути, назвати не встигнеш словом, -
і вже серпень, важкий метелик, б’ється у шибку,
сіпається на міцному гачку, ніби спіймана срібна... קרא עוד ←
Обираю для мови - крик
обираю криком - себе
Дзвін
дзвін
д з в і н

дзвіницями ницо
скрадається шепіт
наче спогад про існування
Вавилонської вежі
на перехресті між Левицького і
Патона
Хто вдома?...

(звідки у... קרא עוד ←
Пальці повітряні,
порожні,
безсилі
наповнюються струмом до кінчиків нігтьових фаланг,
зігріваючись лише у твоїх долонях,
немов у печерах старезних драконів,
що видихають полум'я аби літо настало,
і крилами... קרא עוד ←
Боже, ти ж бачиш:
долоні мої загрубли,
волосся стончи‌лось. Очі
набрякли й заслабли. Боже:

не правди мені, а слова
солодкого, наче мʼякоть
од райського плоду. Вволь же
любов, що явля з любови
і радість,... קרא עוד ←
____

В твоїх очах світають ранки
Смеркають теплі вечори
І пломенить щось від світанку
У них до пізньої пори
В очах твоїх леліють зорі
І місяць згадує свій шлях
У темноті… мов відблиск моря
Ось тоне він в... קרא עוד ←
«нічого вже не буде як раніше» — промовляє моя ліннет.
прихиляюсь до її скронь. шкіра ліннет залишається на моїй мохом і мулом, і такі вони зіцвілі у сонці, що я мимохідь провалююсь у ті кутки своїх... קרא עוד ←
шукаю відбиток пальця
на поверхні ґрунту
усім своїм рожевим тілом,
адже це майже єдиний
доступний спосіб звʼязку.

моя ніжність -
вимірюється слизом
на твоїх долонях,
поки несеш мене до спальні,
наче... קרא עוד ←