**Бали, progress bar, рейтинг, Kahoot – це справді допомагає студентам вчитися краще?** 

Гейміфікацію часто використовують, щоб зробити заняття цікавішим: додають бали, рівні, змагання, прогрес-бари або маленькі винагороди.

І це справді може працювати – але не зовсім так, як ми іноді очікуємо.

У [дослідженні, опублікованому у Computers in Human Behavior](https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0747563225003097) у 2026 році, 166 учасників вивчали іноземну лексику за допомогою retrieval practice – тобто регулярно намагалися пригадати значення слів.

У частині завдань вони просто отримували зворотний зв’язок, а в інших – ще й елементи гейміфікації: **бали та progress bars**.

**Що виявили дослідники?

З гейміфікацією учасники:
отримували більше задоволення від процесу;
вище оцінювали цінність завдання;
відчували себе більш компетентними;
частіше ставили перед собою цілі та хотіли показати хороший результат.

Але через 2-3 дні **суттєвої різниці в тому, скільки матеріалу вони запам’ятали, не було.**

Тобто гейміфікація може допомогти зробити навчання **цікавішим і приємнішим**, але сама наявність балів чи рейтингу ще не означає, що студент засвоїть матеріал краще.

 **Що з цим робити на парі?**
Не відмовлятися від Kahoot, балів чи ігор.
Але використовувати їх як **форму**, всередині якої залишається навчальна дія.

Наприклад:

 попросити аргументувати, чому інші відповіді неправильні 

 додати бал за **аргументацію рішення**;

 після гри попросити студентів без підказок записати **3 речі, які вони з неї запам’ятали**;

 після командного змагання дати нову ситуацію й попросити **застосувати той самий принцип уже без гри**.

Тому гейміфікація – це не заміна навчальної методики.
Вона може допомогти студенту **включитися в процес**.

А от те, **що він робитиме всередині цього процесу**, уже визначає, чи відбудеться навчання