**Професійне вигорання викладача – не просто втома після насиченого семестру.**

[У дослідженні українських науковців, проведеному](https://humstudios.com.ua/uk/journals/tom-13-4-2022/osoblivosti-profesiynogo-vigorannya-vikladacha-zakladu-vishchoyi-osviti-ta-shlyakhi-yogo-poperedzhennya) серед викладачів ЗВО протягом чотирьох років, вдалося простежити, коли ризик вигорання стає найбільшим і які фактори його провокують. 

 **Найбільш стресовими періодами** для викладачів виявилися листопад, грудень і травень – час активної підготовки до сесії та її проведення. 

Саме в цей період майже **95% опитаних** повідомляли про фізичні симптоми виснаження: погіршення концентрації, головний біль, безсоння, втому та втрату енергії. 

Дослідники виділяють **4 стадії професійного вигорання**:

**Фізіологічні сигнали** – постійна втома, порушення сну, зниження працездатності, проблеми з концентрацією.

**Відчуження** – втрата інтересу до роботи, апатія, емоційна дистанція у спілкуванні зі студентами та колегами. 

_Під час дослідження у **96% викладачів** саме в стресові періоди знижувалася самооцінка, а в **37%** вона не відновлювалася навіть після завершення навчального навантаження. _

**Виснаження** – хронічна тривожність, дратівливість, психосоматичні прояви, негативне ставлення до будь-яких нових завдань. 

_У **68% респондентів** цей стан повторювався щороку наприкінці семестру і вже мав ознаки хронічного._ 

**Розчарування** – найважча стадія, що супроводжується депресивними проявами та потребує професійної допомоги. 

_На щастя, серед учасників дослідження її не було зафіксовано. _

**Автори також визначили головні чинники ризику:**
надмірне навчальне навантаження;
постійна відповідальність за якість викладання;
великий потік інформації, який потрібно швидко опрацьовувати;
нечітка організація роботи та термінові завдання «на вчора»;
конфлікти в колективі;
недостатній час для відновлення та відпочинку.

_Освіта змінює майбутнє. Але зміни починаються з тих, хто навчає.
_
**_Тож нехай новий навчальний рік стане не лише роком професійних досягнень, а й роком турботи про власний ресурс, баланс і благополуччя._**