**Київ перед новою хвилею ударів: наскільки захищені світло, вода й тепло**

**Напередодні зими головним ризиком для Києва стає не лише безпосередня загроза повітряних атак,** а можливість тривалого порушення роботи базової інфраструктури. Reuters повідомляло про підготовку Росією **масштабної кампанії проти української енергетики**, тоді як 30 вересня вже відбулася одна з найпотужніших за останні місяці атак: по енергетичних об’єктах **було випущено 285 дронів і ракет**, а в Києві та прилеглих регіонах **запроваджували аварійні відключення електроенергії**. Удари пошкодили енергетичну та транспортну інфраструктуру, знизився тиск у системі водопостачання. Українська ППО заявила про перехоплення 254 дронів, **однак 174 із них були швидшими реактивними моделями, які складніше збивати**.

**Окремою проблемою стає вразливість транспортної системи столиці**. 1 жовтня російські дрони атакували Південний міст через Дніпро, а 5 жовтня удару зазнав Північний міст: було пошкоджено дорожнє покриття, конструкції та систему гарячого водопостачання, рух метро й наземного транспорту через окремі мости призупиняли. Таким чином, **питання захисту мостів виходить за межі суто київської логістики**: їхнє тривале виведення з експлуатації може ускладнити переміщення людей, аварійних служб і вантажів між частинами столиці.

На цьому тлі в українському політичному середовищі звучали попередження про **необхідність готуватися до можливого виїзду з Києва**. Народний депутат Дмитро Разумков порушував питання, що робитимуть маломобільні громадяни, **якщо місто зіткнеться з тривалими перебоями у світлі, воді та опаленні**. Прем’єр-міністр Сергій Корецький, за наведеними у матеріалі оцінками, **одночасно закликав бути готовими до можливого виїзду та заявляв, що Україна входить у зиму краще підготовленою, ніж торік**. Водночас депутат Олександр Федієнко попереджав, що через вразливість до реактивних дронів **перебої з електро- та водопостачанням можуть виникнути раптово**. Водночас нині держава та міжнародні партнери нарощують підготовку: ЄБРР фінансує захист енергооб’єктів бетонними укриттями, а Німеччина оголосила ще €350 млн на ремонт енергетичної інфраструктури.

Тому питання про те, хто залишатиметься в Києві взимку, значною мірою **залежатиме не від політичних закликів, а від фактичної стійкості міської інфраструктури**. Важливо розділяти підтверджені ризики та непідтверджені повідомлення: твердження про нібито організований виїзд депутатів на захід України або за кордон **потребують окремого підтвердження й не можуть автоматично вважатися політикою держави**. Натомість уже зафіксовані удари по енергетиці, мостах, водопостачанню та транспортній мережі показують, що **зимова стійкість Києва залежатиме від ефективності ППО**, захисту критичних об’єктів, резервних джерел енергії та здатності швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)