**Конкуренція за аграрний ринок: що стоїть за зростанням ненависті до українців у Польщі**

У Польщі дедалі частіше фіксуються напади на українців, і серед постраждалих уже є діти. **У серпні в Бидгощі чоловік і жінка напали на 14-річну дівчинку та її 12-річного брата через українську мову. У Варшаві 15-річній українці вибили два передні зуби через акцент,** у Радомі восьмеро чоловіків побили трьох українців після згадки про Волинь, а у Вроцлаві натовп напав на українську пару після побутового конфлікту. За першу половину 2026 року в Польщі **зафіксували 180 злочинів на ґрунті ненависті проти українців, що свідчить про те, що проблема виходить далеко за межі окремих побутових конфліктів.**

Однією з причин такого загострення може бути не лише історична пам'ять чи мовне питання, а й економічна конкуренція. **Український аграрний сектор становить серйозну загрозу для польських виробників, які значною мірою залежать від європейських субсидій.** За наведеними оцінками, Франція щороку отримує близько 9,5 млрд євро аграрних дотацій, Польща — близько 6,5 млрд. **На цьому тлі українська продукція, здатна конкурувати за рахунок нижчої собівартості, перетворюється для польських фермерів не просто на економічний, а й на політичний подразник.**

**Різниця в ціні особливо показова: тонна української пшениці коштує приблизно 160–180 євро, тоді як собівартість тонни у польських фермерів оцінюється щонайменше у 240–250 євро.** Після надходження на польський ринок понад 4 млн тонн українського зерна ціни, за наведеними даними, майже вдвічі впали, а тисячі місцевих виробників опинилися під загрозою банкрутства. Саме тому Польща запровадила обмеження на імпорт українського зерна й не демонструє готовності їх скасовувати. **Міністр сільського господарства Стефан Краєвський прямо заявив, що готовий допомагати Україні, але не за рахунок польських фермерів** і переробників.

Схожі настрої проявляються і в Молдові, де фермери протестують проти українського транзиту.** У підсумку економічна конкуренція дедалі тісніше переплітається з історичними суперечками та політичною риторикою, а її наслідки відчувають звичайні українці, зокрема діти**. Головна небезпека полягає в тому, що боротьба за ринки може використовуватися для виправдання ксенофобії: економічні **проблеми легше пояснити присутністю «чужого конкурента», ніж складною системою субсидій, цін і внутрішніх проблем аграрного сектору.**

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)