**Нові російські ракети та дефіцит перехоплювачів посилюють загрозу для західних областей України

Поява нової російської крилатої ракети «Філін» розширює географію потенційних ударів по Україні, зокрема по західних регіонах. **За даними Головного управління розвідки України, Росія почала застосовувати цю ракету наприкінці літа.** Заявлена дальність становить до 1200 кілометрів, а швидкість — до 800 км/год, що дає змогу запускати її з території РФ або окупованих районів і вражати цілі на Львівщині. **Здатність летіти на гранично малих висотах ускладнює виявлення ракети радарами.** Паралельно Росія продовжує масовані атаки безпілотниками: у ніч на 25 жовтня по Україні було запущено 153 ударні дрони, серед яких S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія», призначені, зокрема, для відволікання української протиповітряної оборони. **Поєднання різних типів засобів ураження ускладнює виявлення цілей і розподіл обмежених ресурсів ППО.**

Наслідки атак охоплюють енергетику, промисловість, логістику та системи життєзабезпечення. **На Вінниччині пошкодження енергооб’єкта спричинило аварійне відключення електроенергії в одному з районів, також постраждав цивільний промисловий об’єкт.** У Житомирській і Миколаївській областях зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, а в Кам’янець-Подільському районі Хмельниччини після удару по енергооб’єкту запровадили аварійні відключення. **У Дніпрі атакували об’єкти критичної інфраструктури, на Чернігівщині — зерносховище, в Ізюмі Харківської області авіаудари керованими авіабомбами пошкодили очисні споруди, а на Херсонщині під удар потрапив газопровід. **ЗМІ також повідомляли про удари по чотирьох гіпермаркетах мережі «Епіцентр» у Харкові, Полтаві, Вінниці та Запоріжжі. Руйнування дата-центрів, складів із продуктами й медикаментами, мостів і залізничної інфраструктури створює ризики не лише для безпосередньої роботи підприємств, а й для постачання товарів, доступу до послуг і стабільності регіональних економік.** Таким чином, російська кампанія спрямована не тільки на фізичне знищення окремих об’єктів, а й на порушення взаємопов’язаних систем, від яких залежить повсякденне життя країни.**

На тлі розширення російського арсеналу дедалі гострішою стає проблема нестачі засобів перехоплення балістичних ракет. **CNN із посиланням на джерела повідомив, що запаси перехоплювачів для систем Patriot в Україні майже вичерпані, а дефіцит ракет став однією з причин того, що під час останнього удару більшість запущених балістичних цілей не вдалося перехопити.** Ще в серпні Володимир Зеленський заявляв, що Україна має лише близько десятої частини від необхідної кількості таких ракет. За словами президента, країна також майже місяць очікувала на підпис міністра оборони **США Піта Гегсета щодо постачання ракет для Patriot і NASAMS. Французьке видання Franceinfo** підтвердило повідомлення про критично низькі запаси Patriot і наголосило на особливому значенні цієї системи для перехоплення російських балістичних ракет, зокрема «Іскандерів» і «Кинджалів».** Дефіцит перехоплювачів означає, що навіть за наявності радарів, підготовлених розрахунків і своєчасного виявлення загрози можливості захисту залишаються обмеженими.** Водночас реальний рівень запасів і масштаби дефіциту залежать від оперативних даних, які не завжди доступні публічно.


Додаткову невизначеність створює залежність України від американських технологій зв’язку та супутникової підтримки. Р**оботу Starlink і Starshield в Україні тимчасово відновили, однак ветеран війни Євген Дикий припустив, що відключення можуть повторитися вже протягом найближчого місяця.** Якщо такі перебої стануться, вони можуть ускладнити координацію підрозділів, обмін інформацією та управління засобами оборони, особливо під час комбінованих атак. У поєднанні з нестачею ракет-перехоплювачів це створює кілька взаємопов’язаних проблем: необхідно вчасно виявити загрозу, передати дані, визначити пріоритетні цілі й мати достатньо боєприпасів для їх ураження. **Тому стійкість української ППО залежить не лише від кількості комплексів, а й від стабільності постачання перехоплювачів, надійності зв’язку та координації із союзниками.** У короткостроковій перспективі ключовими залишаються поповнення запасів і захист критичної інфраструктури;** у довгостроковій — диверсифікація технологічних рішень і розвиток власних спроможностей, щоб зменшити вразливість країни до перебоїв зовнішньої підтримки.**

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)