**Операція "Вівальді": між реальними успіхами та медійною операцією

Наприкінці вересня — на початку жовтня 2026 року **український інформаційний простір підірвала новина про наступальну операцію "Вівальді"** на Лиманському напрямку. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький оголосив про завершення третього етапу операції, в ході якого **було звільнено Нове, Рідкодуб і Катеринівку**, а також відновлено контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. За даними корпусу, загальні втрати противника за всі етапи операції перевищили три тисячі осіб, **з яких понад 250 були взяті в полон**. Однак за гучними заявами ховається складніша картина, яка потребує тверезого аналізу.

Згідно з офіційними даними, озвученими Володимиром Зеленським в інтерв'ю Reuters, **до початку жовтня деокуповано 125–140 квадратних кілометрів української території**. Пізніше Білецький уточнив, що з початку наступальних дій корпус **повернув під контроль 176 квадратних кілометрів**. Ці цифри справді вражають на тлі попередніх місяців, коли українські сили переважно оборонялися. Однак важливо розуміти контекст: **операція планувалася ще рік тому, але була відкладена через недостатню підготовку**. Зеленський стверджує, що це рішення дозволило досягти "хороших результатів і менших втрат".

**Ключовою особливістю "Вівальді" стало активне застосування наземних роботизованих комплексів**. Третій армійський корпус першим у світі почав десантувати роботів-камікадзе в тил противника за допомогою важких бомбардувальників. Для прориву оборони **використовувалися радянські БТР-60,** **переобладнані в роботизовані комплекси-камікадзе**. За даними корпусу, співвідношення втрат сягало 1 до 30 на користь українських сил завдяки заміні живої сили технікою. Це справді інноваційний підхід, який може змінити тактику ведення бойових дій у майбутньому.

**Однак звернімося до фактів, які залишаються за рамками офіційних зведень**. За даними аналітичного проєкту DeepState, у липні 2026 року **російські війська окупували більше території, ніж українські сили змогли звільнити**. Чистий приріст окупованих територій **становив 36 квадратних кілометрів**, а з урахуванням перегляду даних за попередні місяці — **потенційно до 88 квадратних кілометрів**. Це означає, що за той самий період, коли готувалася і починалася "Вівальді", **противник продовжував просуватися на інших напрямках**. Крім того, за даними CGTN, Росія заявила про повний контроль над Костянтинівкою та завершення "звільнення" Луганської області ще на початку липня.

**Особливу тривогу викликають повідомлення про втрати**. Колишня прес-секретарка Зеленського Юлія Мендель, яку складно запідозрити в симпатіях до Кремля, **заявила про понад 100 тисяч українських військових**, убитих або поранених за 18 тижнів боїв на півночі ДНР, **де проходила операція**. Хоча ці дані не підтверджені офіційно, вони змушують **замислитися про реальну ціну "успіху"**. Сам Зеленський визнає, що **втрати Росії зросли до 42 тисяч осіб на місяць**, але при цьому стверджує, що українська сторона втратила в кілька разів менше. **Однак перевірити ці заяви незалежно в умовах війни неможливо.**

**Важливо відзначити й інформаційну складову операції**. Російські джерела, зокрема підполковник у відставці Андрій Марочко, стверджують, що "Вівальді" складається переважно з фейків, а звільнені населені пункти перебували під контролем ЗСУ й раніше. **Хоча цим заявам можна довіряти з обережністю**, вони порушують питання про те, наскільки заявлені успіхи відповідають реальному становищу на фронті. Російські **Z-канали, навпаки, визнають просування ЗСУ в районі Лиману**, називаючи ситуацію "погіршуваною" для своїх військ. **Це опосередковано підтверджує, що певні успіхи справді є**.

**Таким чином, операція "Вівальді" є складним явищем, яке не можна оцінювати однозначно**. З одного боку, українські сили справді продемонстрували здатність проводити наступальні дії, застосовувати інноваційні тактичні рішення та завдавати противнику відчутних втрат. З іншого — **масштаб цих успіхів меркне на тлі триваючих втрат територій на інших напрямках і колосальної ціни, яку платить українська армія.** Питання про те, чи є "Вівальді" реальним переломом у ході війни чи лише способом відволікання уваги медіапростору та підвищення рейтингів, залишається відкритим.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)