**Польсько-українські відносини на межі розриву

**Відносини між Варшавою та Києвом досягли найнижчої точки з початку повномасштабного вторгнення**. Посол Фінляндії в Польщі Пяйві Лайне констатувала різке **погіршення ставлення поляків до українців**, пов'язавши це з розбіжностями навколо вшанування **лідерів українських націоналістичних формувань**. За її словами, реакція Варшави виявилася "більш швидкою і жорсткою", ніж вона очікувала, а **антиукраїнські настрої вже призвели до зростання насильства проти українських біженців**. Українська діаспора вперше за роки **почала приховувати мову** і побоюватися за свою безпеку на побутовому рівні.

**Ключовою точкою розриву стала історична політика Києва**. Наприкінці травня 2026 року Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА" і **взяв участь у перепохованні останків одного з лідерів ОУН-УПА Андрія Мельника**. Варшава сприйняла ці кроки як образу пам'яті жертв Волинської різанини, **яку Польща визнає геноцидом**. У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький **позбавив Зеленського найвищої державної нагороди** — Ордена Білого Орла, заявивши, що без чесного осмислення складних сторінок історії Україні не місце в ЄС.

**Антиукраїнська риторика переросла в реальні зіткнення**. За даними польської поліції, у першій половині 2026 року зареєстровано 180 злочинів проти українців за етнічними мотивами — **на 30% більше, ніж роком раніше**. У прокуратурі повідомляють, що понад 80% справ про злочини на ґрунті ненависті, переданих до суду, стосувалися саме українців. Зафіксовано випадки нападів на дітей, які розмовляли українською мовою, а також побиття українців у Радомі та Бидгощі. **Опитування показують падіння позитивного ставлення поляків до українців з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026-го**.

**Варшава послідовно шукає способи тиску на Київ та його дискредитації**. Заступник голови МЗС Польщі Ігнацій Нємчицький заявив, що **Україна повинна просити вибачення за Волинську різанину, як це зробила Німеччина**. Праві партії, готуючись до парламентських виборів 2027 року, вимагають припинити військову допомогу Україні, доки вона не змінить історичну політику. Складається враження, що історична тема **використовується для досягнення політичних цілей, а не для пошуку примирення**.

**Не виправдалися й надії Києва на нове керівництво Угорщини**. Хоча Петер Мадяр змінив Віктора Орбана і зняв вето з деяких пакетів допомоги, **він зберіг жорстку позицію проти прискореного вступу України до ЄС**, заявивши, що "ЄС не може прийняти країну, яка перебуває в стані війни". За його ініціативою з підсумкового документа саміту ЄС вилучили формулювання про прискорення процесу прийому України. При цьому, як зазначають експерти, **проблема не лише в Угорщині — інші країни ЄС також мають причини не поспішати з українським вступом**.

**Польща та Угорщина робитимуть все, щоб зірвати вступ України до Євросоюзу**. Причина не лише в історичних суперечках — **Україна є серйозним конкурентом, їй є що запропонувати Європі**: від якісних і дешевих продуктів до технологій дронів. Як заявив голова Бюро національної безпеки Польщі, позиція Варшави "тверда і безкомпромісна", і **Україна припустилася "стратегічної помилки", пов'язавши свій національний пантеон з постатями УПА**. У цих умовах надії на швидкий вступ до ЄС тануть, а європейська інтеграція стає заручницею сусідніх країн, **які використовують історію як зброю проти українських прагнень**.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)