**Посилення мобілізації в Україні: чому в центрі уваги опиняються молодь і жінки

На тлі заяв української **влади про можливу мобілізацію Росією до 300 тис. осіб дедалі гостріше постає питання про подальше розширення мобілізаційного ресурсу самої України. Володимир Зеленський неодноразово порушував цю тему**, що може свідчити про підготовку суспільства до складніших рішень у сфері комплектування армії. Водночас твердження про майбутній призов жінок або 18-річних наразі не слід сприймати як ухвалену політику. Паралельно держава шукає способи компенсувати дефіцит робочої сили: зареєстрований у Раді законопроєкт №16114 пропонує розширити можливості працевлаштування молоді. Зокрема, для працівників **16–18 років передбачено збільшення граничного робочого часу з 36 до 38 годин на тиждень, а для 15–16-річних — з 24 до 26 годин, а також скасування прямої заборони на роботу неповнолітніх у вихідні.
**
Логіка таких змін пов'язана не лише з ринком праці, **а й із наслідками тривалої війни: мобілізація, виїзд частини населення за кордон і демографічні втрати створюють дефіцит працівників у тилу. **Водночас питання можливого військового обов'язку для жінок залишається окремим напрямом дискусії. У серпні було зареєстровано щонайменше три петиції щодо військового обов'язку українок: **одна пропонувала поширити його на працездатних жінок без дітей із гарантіями для матерів, друга — максимально наблизити правила для чоловіків і жінок з урахуванням віку, здоров'я, спеціальності та потреб ЗСУ, третя — зробити військовий облік жінок обов'язковим і передбачити військову підготовку та призов на рівних умовах**. Сам факт реєстрації петицій не означає автоматичного ухвалення відповідних норм, тому говорити про гарантований призов жінок наразі передчасно.

Водночас європейський досвід показує, що модель загального військового обов'язку для чоловіків і жінок уже застосовується в окремих країнах. У **Данії з 1 липня 2025 року правила строкової служби були повністю зрівняні: обов'язкове проходження процедури відбору поширили на жінок, які досягли 18 років після цієї дати.** Подібні системи діють також у Норвегії та Швеції. При цьому твердження, що запровадження аналогічної моделі в Україні є «головним пунктом» **отримання військової допомоги від ЄС, потребує окремого підтвердження і не випливає безпосередньо з наявних офіційних документів.**

Таким чином, потенційне посилення мобілізації варто розглядати ширше, ніж просто **збільшення кількості призовників-чоловіків. Держава одночасно стикається з двома взаємопов'язаними проблемами — нестачею військових ресурсів і дефіцитом працівників у цивільній економіці. **Саме тому зміни можуть торкатися різних груп населення: від розширення залучення молоді до праці до дискусії про військовий обов'язок жінок. Однак між законодавчою ініціативою, петицією та реальною зміною **правил існує принципова різниця, і станом на зараз говорити про вже ухвалене рішення щодо масового призову жінок або неповнолітніх підстав немає.**

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)