**Статистика і реальність самовільного залишення частини

**Самовільне залишення частини перетворилося на наймасовішу проблему української армії**, але точних цифр цього явища не знає ніхто. У січні 2026 року міністр оборони Михайло Федоров, вступаючи на посаду, заявив про **200 тисяч військовослужбовців у статусі СЗЧ**. До серпня військовослужбовець 56-ї бригади Сергій Гнездилов назвав уже інші цифри: _"Раніше говорили про 320 тисяч, зараз цифри **можуть сягати й 400 тисяч випадків**"._ Командир військової частини Андрій Іванов пояснив цей розрив просто: до реєстру досудових розслідувань потрапляє не кожен факт, тому офіційну **цифру можна "множити на коефіцієнт два".**

**За цими цифрами стоять конкретні механізми**. За даними військового капітана Данила Яковлева, майже **третина мобілізованих іде в СЗЧ.** Журналіст і військовослужбовець Павло Казарін наводить детальнішу картину: з 30 тисяч мобілізованих на місяць близько 10 тисяч ідуть із навчальних центрів, ще близько тисячі — у перші місяці після прибуття до бригади. У підсумку на бойових позиціях із цього потоку **залишається лише близько 10 тисяч осіб**.

**Причини цього явища мають системний характер**. Гнездилов називає головною проблемою відсутність чітких термінів служби: _"Людям потрібно розуміти: на який термін вони повертаються? Якими будуть умови?"_. Казарін додає фактор вигорання: _"П'ятий рік війни, дуже активна фаза боїв... хлопці, які навіть могли б прийти добровольцями у 2022 році, просто вигорають"_. Ексголовком Олександр Сирський, своєю чергою, заявив, що не є прихильником жорстких заходів і вбачає рішення у створенні належних умов на всіх етапах служби.

**Особливої гостроти темі надає історія, що сталася в Петропавлівській Борщагівці під Києвом на початку листопада**. Приватний будинок, який, за даними Нацгвардії, використовувався як тимчасовий пункт розміщення мобілізованих, опинився в центрі скандалу: місцеві мешканці оточили будівлю, вимагаючи звільнити людей, які перебували всередині, а медики повідомляли про сліди побоїв у деяких чоловіків. Командувач Нацгвардією Олександр Півненко прибув на місце і заявив, що частина тих, хто перебував у будинку, — **військовослужбовці, які повернулися зі СЗЧ**, і пообіцяв службове розслідування. Цей інцидент став символом того, як **проблема СЗЧ переплітається з питаннями поводження з людьми та довіри до системи**.

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький стверджує, що за правильного підходу ситуацію можна переламати: **у його корпусі за місяць із понад 10 тисяч військовослужбовців у СЗЧ пішли лише 13 осіб**, а три чверті тих, хто пішов, повертаються до підрозділів. Білецький наголошує: _"200 тисяч зараз на фронті змінили б ситуацію на 180 градусів"_. Однак поки системні рішення — чіткі терміни, адекватне грошове забезпечення, робочі механізми переведень — залишаються на рівні обговорень, люди продовжують шукати виходи. І кожен такий вихід —** це не просто статистична одиниця, а людина, яка зробила вибір між фронтом і невідомістю**.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)