**СЗЧ як системний виклик української армії

Самовільне залишення частини перетворилося на одну з **найгостріших проблем української армії**. За даними, озвученими військовослужбовцем Сергієм Гнездиловим, кількість **випадків СЗЧ може сягати 400 тисяч** — це "жахлива цифра" на тлі мільйонної армії. Для порівняння: у січні 2026 року міністр оборони Михайло Федоров говорив про **200 тисяч військових у СЗЧ** і два мільйони осіб у розшуку. Масштаб проблеми такий, що, за оцінкою командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, повернення 200 тисяч військових із СЗЧ **дозволило б не проводити мобілізацію близько семи місяців** і навіть розпочати наступальні дії.

**Причини, з яких військовослужбовці залишають частини, мають системний характер**. Командир підрозділів операторів БПЛА Ігор Луценко вказує на труднощі адаптації новобранців, конфлікти з командуванням, складність переведень між підрозділами та питання грошового забезпечення. **Особливо гостро стоїть проблема виплат**: _"Можливо, когось здивує, але солдатам потрібні гроші, бо в них є сім'ї. І ті копійки, які їм зараз платять, — це знущання, яке з року в рік стає дедалі болючішим і принизливішим"_. Командир взводу Вікторія Ковбасюк додає, що на рішення піти в СЗЧ впливає страх перед піхотою:_ "Кожному військовому страшне слово "піхота"... Ми — люди, всі ми боїмося"_.

**Відсутність чітких термінів служби стає ключовим фактором вигорання**. Старший сержант Павло Казарін зазначає:_ "П'ятий рік війни, дуже активна фаза боїв. Це все фактори, які впливають на те, що хлопці, які навіть могли б прийти добровольцями у 2022 році, **вони просто вигорають**"_. Він також наводить дані, що щомісяця мобілізують близько 30 тисяч осіб, але з них приблизно **10-11 тисяч ідуть у СЗЧ із навчальних центрів**, ще понад тисячу — у перші місяці після прибуття до бригади. У результаті лише близько 10 тисяч з 20 тисяч тих, хто залишився, реально служать на бойових посадах.

**Особливу тривогу викликає ситуація в навчальних центрах**, де відбувається найбільше втеч. За словами Ігоря Луценка, _"найбільше людей тікають на етапі навчального центру, коли з необучених і психологічно непідготовлених новобранців намагаються зробити піхотинців"_. Видання Die Zeit повідомило про 80 українських військовослужбовців, **які втекли з навчальних таборів у Німеччині**, а по всій країні їх "сотні". Один із утікачів, Володимир Шульгін, розповів, що **покинув частину після погроз і перебування в лікарні**.

**Держава намагається вирішити проблему через спрощені процедури повернення, але ці заходи мають обмежений характер**. У червні 2026 року через застосунок "Армія+" було подано понад 500 рапортів на повернення після СЗЧ, з яких 99 погоджено. Однак **20 вересня минув уже четвертий дедлайн спрощеної процедури повернення**. При цьому приклади успішного повернення існують: у Третьому армійському корпусі за місяць зафіксовано лише 13 випадків СЗЧ, і три чверті тих, хто пішов, повертаються до підрозділів. Андрій Білецький наголошує: _"Немає простого рішення — це безкінечна робота, яку не можна доробити до кінця"_.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)