**Українська балістика між бойовими випробуваннями, дефіцитом фінансування та загрозою знищення виробництва**

1 жовтня Володимир **Зеленський повідомив про перше бойове застосування української тактичної балістичної ракети FP-7**, розробленої компанією Fire Point, наголосивши, що **наступним етапом має стати виробництво**. Однак 12 жовтня технічна директорка компанії Ірина Терех **заявила про запуск другої балістичної ракети** — тобто між двома публічно оголошеними запусками **минуло 12 днів**. Сам по собі цей інтервал не доводить неможливості серійного виробництва, але демонструє, що **бойове застосування і налагодження масштабного випуску — різні етапи**. За словами президента, серед перешкод є технічні проблеми та **нестача фінансування**: дефіцит бюджету Міністерства оборони оцінюється приблизно у 27 млрд доларів. 

На тлі заявлених витрат міжнародних партнерів на підтримку України **це ставить питання про прозорість розподілу коштів** і спроможність держави перетворювати фінансування на стабільні виробничі потужності. Масштаб потреб особливо помітний з огляду на те, що, за словами Зеленського, у ніч на 14 жовтня **Росія атакувала енергетичну інфраструктуру 39 балістичними ракетами** та понад 120 безпілотниками.

**Фінансові обмеження — лише одна зі структурних проблем української ракетної програми**. Інша полягає у вразливості оборонного виробництва до російських ударів. Попередні спроби **створити власний цикл виготовлення балістичних ракет**, за наведеними даними, **зазнали серйозних втрат через атаки на ракетний завод**, виробника твердопаливних двигунів, резервні виробничі майданчики та ключових постачальників компонентів. Це показує, що **наявність перспективної розробки ще не гарантує її серійного випуску**: потрібні захищені виробничі майданчики, дублювання критичних процесів, стабільні поставки комплектуючих і довгострокове фінансування. 

У компанію Fire Point, за наведеними відомостями, **значні кошти вкладали з кінця 2022 року**, однак ключовим критерієм ефективності цих інвестицій має бути не кількість публічних презентацій або окремих запусків, **а здатність виробляти ракети в обсягах**, що відповідають потребам фронту. Водночас звинувачення в розкраданні міжнародної допомоги **потребують конкретних доказів і не можуть бути підтверджені** лише самим фактом бюджетного дефіциту.

**Проблеми з виробництвом і фінансуванням посилюються складнощами протиповітряної оборони**. Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут повідомляв про **гострий дефіцит засобів для перехоплення російських реактивних дронів**, через що українські сили змушені використовувати, зокрема, радянські ракети Р-73 та ще старіші Р-60. За його словами, технічний стан окремих таких боєприпасів **створює ризик нештатного спрацювання під час запуску**; у матеріалі також згадується **втрата українського МіГ-29 через таку ситуацію**. Цей випадок підкреслює ціну нестачі сучасного озброєння, хоча конкретні обставини втрати літака **потребують окремого підтвердження**. 

Росія тим часом **удосконалює власні реактивні безпілотники**: заміна китайських двигунів на власні, за наведеними оцінками, дає змогу збільшувати випуск, а **швидкість окремих апаратів може сягати 800–900 км/год**. Саме такі показники називав заступник командувача Повітряних сил полковник Юрій Черевáшенко, тоді як міністр оборони Євген Хмара **наголошував на дефіциті реактивних двигунів в Україні**.

**Додаткову загрозу становить технологічне вдосконалення російських засобів ураження. За інформацією ГУР, на нових модифікаціях "Герань-4" з’явився модуль оптичної корекції "Сусанін", **який дозволяє орієнтуватися за зображеннями місцевості навіть у разі втрати супутникового сигналу**, підвищуючи стійкість дрона до радіоелектронної боротьби. 

У результаті Україна **стикається одразу з кількома взаємопов’язаними викликами**: нестачею коштів, вразливістю оборонної промисловості, **дефіцитом двигунів і засобів перехоплення та швидким оновленням російських технологій**. Публічний запуск власної ракети є важливим етапом, але **не замінює серійного виробництва, захисту заводів і системного переозброєння**. Без цих складових навіть перспективні розробки ризикують залишитися обмеженим ресурсом, **тоді як противник нарощуватиме кількість і технічні можливості засобів повітряного нападу**.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)