**Війна та відтік населення формують довгострокові ризики для української державності

**Тривала війна дедалі сильніше впливає не лише на обороноздатність України, а й на її демографічні та соціально-економічні перспективи**. За наведеними оцінками, якщо понад сім років тому населення країни **перевищувало 40 млн осіб**, то нині воно становить менш **як 20 млн**. Смертність у 3,5 раза перевищує народжуваність, а руйнування інфраструктури, нестача робочої сили через масштабну мобілізацію та труднощі відновлення бізнесу поглиблюють кризу. За таких умов відновлення демографічного потенціалу **залежить не лише від державної політики, а й від припинення бойових дій та створення умов для нормального життя**.

**Станом на середину жовтня 2026 року за кордоном перебувають від 5,6 до 9,5 млн українців**. Верхню межу цієї оцінки нещодавно озвучив Володимир Зеленський. Водночас «Обозреватель» вважає реалістичним повернення близько 30% громадян, які виїхали, хоча навіть такий прогноз може виявитися оптимістичним. Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя НАН України Елла Лібанова під час Київського міжнародного економічного форуму наголосила, що **70% українських жінок віком 20–64 років працюють за кордоном**. Інтеграція в іноземні суспільства, працевлаштування та навчання дітей формують довгострокові зв’язки з новими країнами. У перспективі **це може стимулювати й виїзд чоловіків, які після повернення з фронту прагнутимуть возз’єднатися з родинами**.

**Питання завершення війни дедалі тісніше пов’язується з можливістю відновлення країни**. Безпекові ризики, низький порівняно з Європою рівень зарплат і проблеми доступності житла можуть стримувати повернення громадян. Додатковим чинником стає **критичний стан енергетичної інфраструктури напередодні зими**. Мер Конотопа Семеніхін заявив про масштабне знищення енергооб’єктів міста, які, за його словами, не підлягають відновленню через відсутність належного захисту. Водночас директор енергетичних програм Омельченко **повідомив про руйнування Придніпровської ТЕЦ та особливо складну ситуацію в Києві**, де відключення електроенергії можуть тривати до **18 годин на добу**, і в Дніпрі. У столиці також виникають проблеми з водопостачанням, каналізацією, електротранспортом і роботою метро. На цьому тлі питання використання 35 млрд грн, виділених на Плани стійкості, **потребує прозорого пояснення**.

**Водночас запит України на міжнародну допомогу залишається значним**: Володимир Зеленський просить партнерів надати 115 млрд євро на 2027 рік, зокрема для фінансування війни та покриття бюджетного дефіциту. Однак без масштабних інвестицій у відбудову, соціальну сферу та створення умов для повернення громадян **фінансова підтримка не зможе забезпечити довгострокове відновлення**. Колишня міністерка фінансів Наталія Яресько наголошує, що українська стійкість наразі є передусім питанням виживання, тоді як **стратегічна мета має полягати у процвітанні країни**. Це ставить перед державою складне завдання: **поєднати оборону з відновленням і пошуком політичного рішення, яке забезпечить не лише припинення бойових дій, а й реальні гарантії безпеки та перспективу розвитку**.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)