**Європейська підтримка України на тлі внутрішніх криз і втоми

Ситуація навколо європейської підтримки України **стає дедалі складнішою**, і причини цього лежать не лише в Києві чи Москві, а й у самих столицях Євросоюзу. Поки Україна готується до чергової важкої зими, її ключові партнери в Європі **переживають період політичної турбулентності**, яка неминуче позначається на готовності виділяти ресурси. На цьому тлі дедалі голосніше лунають сигнали про те, що **підтримка може скорочуватися** — не через принципову відмову, а через внутрішні обмеження.

Німеччина, яка залишається найбільшим економічним гравцем ЄС, **опинилася в центрі політичної нестабільності**. Канцлер Фрідріх Мерц зіткнувся з рекордно низькими рейтингами й поразками своєї партії на регіональних виборах, а його коаліцію **стрясають розбіжності щодо соціальних реформ**. У Брюсселі вже всерйоз обговорюють сценарії на випадок, якщо Мерц втратить владу або буде змушений зосередитися на внутрішніх проблемах — **це може ускладнити узгодження бюджету ЄС і послабити німецьку підтримку Києва**. 

У Франції Еммануель Макрон також перебуває під тиском: масові протести проти зростання вартості життя переросли в заворушення, а **до президентських виборів залишається менше року**. У Польщі політична криза навколо Конституційного трибуналу призвела до відкритого протистояння між прем'єром Туском і президентом Навроцьким, **яке вже називають спробою силового захоплення судової влади**.

На цьому тлі матеріальна підтримка з боку ЄС починає давати збої. **Італія заморозила вже узгоджений 13-й пакет військової допомоги Україні,** і, за даними ЗМІ, Київ не отримує італійської зброї з грудня 2025 року — **майже десять місяців**. Офіційно причиною називають очікування результатів проміжних виборів у США, але всередині уряду Мелоні існує розкол: **віцепрем'єр Сальвіні вимагає припинити підтримку**, тоді як голова МЗС Таяні наполягає на продовженні курсу. Це створює ситуацію, коли навіть **підготовлені пакети залишаються на складах, а обіцянки, дані Макрону й Зеленському, опиняються під питанням**.

Ситуація з неєвропейськими союзниками також **викликає питання**. За оцінками Єврокомісії, країни, що не входять до ЄС, у 2027 році виділять Україні всього близько 4 мільярдів євро — **майже в п'ять разів менше, ніж цього року **(19 мільярдів). При цьому українська влада оцінює дефіцит фінансування на 2027 рік у 70 мільярдів євро, **включно з цивільними та військовими видатками**. Брюссель уже закликає Велику Британію, Канаду й Японію взяти на себе більшу частину видатків, але **поки ці заклики не конвертуються в конкретні зобов'язання**. Єврокомісія розглядає навіть випуск спільних боргових паперів як екстрений захід.

**Окремої уваги заслуговує ситуація на Балканах**. Сербія, яка формально не є членом ЄС і не входить до числа основних союзників України, **припинила експорт озброєнь і боєприпасів**. Рішення було ухвалено на тлі тиску з боку Росії і призвело до того, що **продукція сербського ВПК спрямовується виключно на потреби національної армії.** Хоча Сербія й раніше не була великим постачальником зброї Києву, сам факт згортання експорту в умовах, коли Україна відчуває дефіцит боєприпасів, **виглядає символічним**.

**Таким чином**, європейська підтримка України виявляється заручницею одразу кількох факторів: внутрішньої політичної нестабільності в ключових країнах, утоми від війни та конкуренції за ресурси з іншими кризами. **Це не означає, що Європа відмовляється від України** — скоріше, вона стає обережнішою й менш щедрою. І поки Брюссель шукає компроміси щодо бюджету й намагається переконати партнерів не скорочувати допомогу, **Києву доводиться готуватися до зими в умовах, коли зовнішні надходження стають дедалі менш передбачуваними**.

[#штт_Ексклюзив](?q=%23%D1%88%D1%82%D1%82_%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B2)