**«А дні брели, спотикались о світові події (тоді з високих димарів гукали сирени й було тривожно, ніби в штурму на безмежному океані)». ** [Петро Панч «Мишачі нори»](https://www.urbino.com.ua/product-page/%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%87-%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D1%96-%D0%B5%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8), 1923 _ Читав я і офігівав. По цих текстах можна вивчати історію і звіряти сучасну реальність (збігів дуже багато). Панч легкий, гуморний, вправний у сюжетах, але при цьому — це філігранна проза. Знаєте, як писали ці віртуози 20-х — повна відсутність описів мізансцен та емоцій, ми все розуміємо з діалогів та дій. Кулінарна метафора: це як Куліш з Вишнею, оригінальний смак! _ Коротко про твори зі збірки: «Голубі ешелони» — герметичний залізничний екшн часів визвольних змагань, замішаний на романтичній лінії з несподіваною розв’язкою. Як ото фільм «Швидкісний поїзд» з Бредом Піттом (ще є книга). Особливо захоплюють відсилки на сучасників автора, часто стьобні, а також прямі паралелі з сучасністю нашою. Суперстильно. «Реванш» — моє улюблене, це просто ураган. Нижче цитата, як волоцюга ходить Харковом, потім він стане корнетом (корнет Кларнет), закохається, закрутить на стороні, потрапить у вир політичних подій, словом вау! > Вітрини кокетували різнобарвною білизною, сукнями, єдвабами. Сашка Кларнет убирав їх у себе, мов червоне залізо краплі води. Йому подобалось, що НЕП тут так нахабно виставляв своє черево й ґвалтував революцією зачаті вулиці. «Мишачі нори» — майже бурлескне оповідання про провінційне містечко, де аматорський гурток влаштував театральний фестиваль. Потім вистава вийшла з-під контролю, але майже всім сподобалось. «Зелена трясовина» — молодий та ідейний повертається у рідне село з колосальним проєктом, але все йде не за планом. ** Окремо відмічу, що це така смілива і відверта націоналістична, антикацапська та антикомуністична проза, що я взагалі не знаю, як все це до нас дійшло. Супервідкриття і супервидання від Урбіно. [#раджу_почитати](?q=%23%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8)** всім, це весело, у найрозумнішому сенсі цього слова. ** _P. S. Ви всі чули фразу «не читав, але засуджую!», вона також належить Петрові Панчу, але то вже 50-ті._