**Хочу написати коротко, але якщо пояснювати, вийде безкінечно довго. **

_«Депеш мод» сьогодні перечитується мені, як видатна книжка. Під ідеальною хуліганською формою з легеньким молодіжним сюжетом і блискучими діалогами, ховаються важливі речі:_

По факту, це погляд молодого 30-річного українця початку нульових на дух свого покоління, на минуле 10-ліття, з конкретними висновками і артикульованим світоглядом у Епілозі №4. 

 Також, для мене це була подорож у голову автора, мені здалося, що саме тут ідеально видно його талант — коли ліричний герой фокусується на простих побутових речах, і цікаво розкручує їх у своїй фантазії на максимальні оберти. 

Ну, а крім того, це просто дуже і дуже хороший текст, який тримає і не відпускає. До речі, речення тут ого-го які довгі, як я люблю (раніше не помічав навіть).

 **Дуже **[#раджу_почитати](?q=%23%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8)** всім, особливо молодим авторам. Нам потрібні такі книжки від нового покоління, інакше як ми порозуміємося?**