[#настрій](?q=%23%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9) такий, як осіння, вітряна картина Івана Труша кінця 1920-х років. 

А до неї — така поезія Володимира Свідзінського зі збірки 1922 року, що трохи повертає нас до оптимізму: 


> Тече берізка
> Тремтячим блиском,
> За буйним вітром
> Простягши гілля;
> Могучі клени
> Свій шум зелений
> Бурхливо клонять
> На свіже зілля.
> 
> А буйне збіжжя
> Аж до обніжжя
> Горбів далеких
> Кипить розливно,
> І все, здається,
> Біжить, сміється
> У слід блакитний
> За днем поривним.

 Нехай все біжить і сміється.