**«Не стійте тут довго. Погода препаскудна, і вітер віє зі сходу. А звідти рідко приходить щось добре». **

[Богдан Коломійчук «300 миль на схід»](https://starylev.com.ua/knyga-300-myl-na-sxid), 2025

_Фраза «300 міль на схід», окрім назви і сюжетного сенсу, означає також і приблизний час у вагоні УЗ, протягом якого читається ця захоплива книжка. Я зробив саме так і отримав купу задоволення. _

 Цього разу, Вістович у 1920 році змушений переповідати історію своєї співпраці з австрійською розвідкою. Про деякі з цих фактів ми знаємо ще з раніших книжок, які виходили у Фоліо, а деякі відкриваються по-новому. Ще, наприклад, ми дізнаємося, що Вістович під час Першої світової війни був ВСП-шником (військові зрозуміють). 

 Переживаючи всі перепетії, шпигунські гонки, зради і перемоги разом з Вістовичем, тут можна зустріти згадки історичних персонажів, доречно згаданих у контаксті — Пілсудського, петра Франка, тощо. Фірмові атрибути часу від Коломійчука також присутні — газети, торгові марки, заклади у географія міст. 

 Знову декларую, що я дуже люблю портрет епохи у виконанні Коломійчука — тут немає однозначності, час розвалу імперій тут дуже непевний і самі герої губляться у своїх поглядах, звичках та переконаннях. Як це і властиво людям — тому і цікаво. 

 **На мою думку, ця серія з кожною книжкою все краще і краще, **[#раджу_почитати](?q=%23%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8)** любителям жанру. Ну і гачок на наступну книжку тут, звісно, очевидний, а вона ж у мене вже є&#33; І та сама шахова партія продовжується, від книги до книги. **[«Львівський ґамбіт»](https://t.me/ukrainian_art_crossroads/4771)** чекає&#33; **