**Нині 90 років з дня народження Вінграновського, він на цьому фото перший зліва. **

_Решта митців на знимці: Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук і Борис Олійник у саду кіностудії ім. О. Довженка, 1969 рік._

 У книзі «Маршал Вінграновський», яку упорядкував Павло Вольвач у 2011 році, є такий спогад Валерія Шевчука: 


> Уже коли всілись у вагоні, в окремому купе на чотирьох, Микола, як примхлива дитина, сказав П'янову:
> — Володимире Яковичу, я їсти хочу!
> Тичина сполошився і заметушився, і почав витягувати свою валізку:
> — Тут мені жінка дала курку! Ви будете їсти курку?
> — Буду! — артистичним голосом сказав Микола і приклався до неї так, що ми повірили: він справді був голодний, тобто курку ретельно вклав; ще й облизався — Тичина дивився на нього благими очима.
> 
> Потім Вінграновський мені оповів, що коли ми жили в якомусь місті (чи не в Винниці) в готелі, то вже пізно ввечері він почув, що в двері до нього щось шкребеться. Розчинив: в передухідді стояв П. Тичина із хлібиною під пахвою і сказав:
> — Оце я подумав, що, може, Ви голодні, то я хлібця приніс.