**Це вирізка з газети «Народна воля» від 29 жовтня 1919 року, яка виходила в УНР. **

_Оці «добровольці» — це окупанти з Добровольчої армії (білогвардійців) Денікіна, кумири холуя Булгакова. Я часто згадую цього писаку, читаючи Панча і протиставляючи їх. _

У Панча в «Голубих ешелонах» французькі переговорники схиляють дипломатів УНР або до об’єднання із добровольцями й поляками, і щоб армія УНР була під контролем «союзників». Одним з дипломатів, за сюжетом, є «народний поет Тодось», списаний з [Олександра Олеся](https://t.me/ukrainian_art_crossroads/2560) (він служив в УНР аташе з питань культури). 

 Цікаво, що сама газета «Народна воля» мала за гасло «Нехай живе федеральна демократична республіка та автономна Україна» і про цю «автономію» Панч пише також, у тому самому діалозі, протиставляючи автономію самостійній державі, за яку власне воюють УНРівці, а їх постійно намагаються намахати. Неймовірна повість взагалі, щоб трохи відчути дух УНР 1919 року. 

 **Ну, а стратегія ворога, як бачите, не змінилася. «Культурна праця».**