**Я вже дослуховую, це реально смішна книжка, у хорошому сенсі. **

Героїня має необов'язковий для сюжету, але дуже прикольний факт біографії — таємно пише і видає любовні романи під псевдо. Її діалог з мамою, яка про це випадково дізналася: 

> — Ти справді опублікувала три книги й не сказала мені? — запитує вона.
> — Ти ніколи не вміла зберігати секрети.
> Вона голосно й коротко сміється. Отже, вона не згодна.
> — Тобі вони все одно не сподобалися б, — кажу я.
> — Чому це?
> — Ти літературна снобка. А вони не з високої літератури.
> Вона фиркає.
> — Ну, я майже не читаю зараз, але віддаю перевагу хорошій літературі, коли маю час. У цьому немає нічого поганого.
> — Я й не казала, що це погано.
> Але хотіла це сказати. Вона примружується, ніби знала це.


Літературним снобам не читати.