Запахла осінь в'ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, — І свіжі айстри над піском рум'яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Бери сакви, і рідний дім покинь, І пий холодну, мовчазну глибінь На взліссях, де медово спіють дині! Учися чистоти і простоти І, стоптуючи килим золотий, Забудь про вежі темної гордині. [Максим Рильський](https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/19/1895-narodyvsya-maksym-rylskyy-poet), 1925 _Осінній настрій вже маєте? Ну, то я вам приніс. _ [Сергій Світославський](https://uain.press/blogs/sergij-svitoslavskij-hudozhnik-zakohanij-u-pejzazh-1350835) «Осінь», 1892 _Ця картина була написана за 3 роки до народження Максима Рильського, вона фіксує у пам’яті старе місто, у якому народилося покоління нових класиків — глухі вулички з приземкуватими будиночками, порослі деревами дніпровські схили. І осінь відчувається на них особливим чином, справді пахне в’ялим тютюном, яблуками та тонким туманом._