Історія зі [втечею](https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/15/8053620/) чинного генерального прокурора України з України від самого початку виглядала непересічною. Авжеж, топпосадовці і до Руслана Кравченка використовували [службове відрядження](https://www.pravda.com.ua/news/2024/12/17/7489526/), щоб виїхати в один кінець. 

Але настільки філігранно вибудувати собі правову позицію для отримання політичного притулку, ще перебуваючи в кабінеті головного прокурора країни в центрі Києва... До такого досі чи то не додумувався, чи то не наважувався ніхто.

По-перше, тепер коли і якщо Руслан Кравченко отримає підозру від Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, він легко може маніпулювати в суді будь-якої юрисдикції, адже завбачливо напав на НАБУ і САП першим, за кілька годин до перетину кордону підписавши [підозруцілому](https://www.pravda.com.ua/news/2026/09/14/8053263/) директору НАБУ Семену Кривоносу. 

В такий спосіб генеральний прокурор не лише власноруч підписав собі те саме доленосне відрядження, а й завчасно створив передумови для свого подальшого захисту.

Адже тепер Кравченко може сказати, що [підозра](https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/15/8053620/) від антикорупціонерів – це помста за ту підозру, яку підписав він.

По-друге, якщо і коли виникне об'єктивна необхідність екстрадиції Кравченка в Україну, зробити це буде вкрай складно. Адже, принаймні станом на зараз, він, схоже, обрав одну з найбезпечніших європейських схованок для українських фігурантів корупційних справ – Австрію.

"Українська правда" продовжує розбиратись у пригодах вже колишнього генерального прокурора:

 [https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/23/8054812/](https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/23/8054812/)

 [підписатися](https://t.me/+HYu0-ekmubUwNDE6)