[​​](http://telegraph.controller.bot/files/952802234/BQACAgIAAxkBAAEEVN1qmVJrLgmGFLBiC7TG_JaoMGQHlwACdKwAAutgyEhtIiNZbwzmyD0E) Старший солдат Ігор Ложенко народився 20 червня 1999 року в селі Березівка на Одещині. Закінчив місцеву школу. Жив у селі Михайло-Олександрівка і працював на станції технічного обслуговування. Цікавився автомобілями, які були його головним захопленням. 

На початку повномасштабного вторгнення Ігор долучився до війська. Спочатку служив в оперативному командуванні "Південь" в Одесі. Мав псевдо Моряк. Згодом перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймав посаду механіка-водія групи розмінування. 

"Мій чоловік був найкращою людиною, мужнім захисником і нашою опорою. Він завжди йшов вперед і не боявся труднощів", – розповіла дружина Катерина.

Ігор Ложенко поліг 24 вересня 2025 року під час штурму противника біля села Рідкодуб Краматорського району Донецької області. Воїну навіки 26 років. 

Поховали захисника в селі Михайло-Олександрівка на Одещині. 

У нього залишилися дружина Катерина, син Іван, мама Наталія, брат Віталій і сестра Дарія.

**Українська правда спільно з платформою **[Меморіал](https://t.me/memorial_ukraine)** вшановують пам’ять полеглих військових**