Кельтіберська золота діадема.

Золотий виріб, відомий як діадема з Моньєс, був знайдений в астурійському муніципалітеті Пілонья, насправді є різними фрагментами двох золотих виробів, ймовірно ідентичних. Вироби були виготовлені між 3 та 1 століттями до нашої ери, встановити точну дату виготовлення важко. Відносилася діадема або до [кельтіберських племен](https://t.me/vallholl/18676?single), або до кельтської культури Кастро. Попри назву "діадема", невідомо також, як насправді використовувалися ці вироби: для носіння на голові чи як прикраса тканинного чи шкіряного пояса.

Вироби утворені з тонких листів золота товщиною 0,015 см прямокутної форми, шириною 5,4 см, з невеликими конусами, припаяними зверху. Виріб прикрашає барельєф, нанесений шляхом штампування, розділений на дві горизонтальні смуги по 2,2 см, що зображує сцени, на яких зображені фігури піших воїнів, що несуть по два великі казани та потдва списи, і ще фігури воїнів верхи на конях, озброєні кинджалом чи списом, зі скіпетром, торком і шоломом з трьома пір'їнами.

Фон барельєфа складається з пунктирних паралельних ліній, що імітують води річки, з птахами, що ловлять рибу, вкрапленими між воїнами. Інші окремі елементи представлені як тварини, черепаха або жаба, людські голови та маленький кінь без вершника. У кельтібер дуже мало фігуративних зображень, тим більше таких, які розповідають якусь історію чи легенду, яка буда добре відомою у той час і легко інтерпретувалися сучасниками діадеми та майстрами, які її виготовили.

Сьогодні чітко впізнається войовнича тема — кіннота та піхотинці, та тварини, представлені одним видом з кожного середовища: птахи — повітря, риби — вода, жаби — земноводні, та кінь — земля. Казани означають ритуал. Символізм цієї сцени є предметом дискусій, це може бути зображенням маршу воїнів, або сюжет може бути пов'язаний з потойбічним життям, де казан є символом відродження, а річка — шляхом до потойбічного життя. Сюжет дещо нагадує зображення таблички [котла з Гундеструпа](https://t.me/vallholl/17483?single).

 [@vallholl](https://t.me/vallholl)