«Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!»

Цими словами сотник Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський 31 жовтня 1918 року звернувся до членів Української Національної Ради, наполягаючи на негайних діях, оскільки рішенням імператорів Німеччини та Австро-Угорщини від 5 листопада 1916 року, в межах колишньої російської території Царства Польського було створено державу Регентське Королівство Польща. Щоб запобігти переходу під владу Польщі, у вересні 1918 року у Львові українські військові утворили Центральний Військовий Комітет. Він розгорнув пропаганду та почав формування української збройної сили в австро-угорській армії. 

До Львова 30 жовтня 1918 року прибув сотник УСС Дмитро Вітовський. Він узяв на себе командування українськими військовими формуваннями, які були організовані в австрійських полках Львівського гарнізону. Ввечері 31 жовтня в Народному домі члени Національної Ради та Військового Комітету зібралися обговорити результати останніх переговорів з губернатором Галичини Гуйном про передачу влади українцям, але той відмовився це зробити. Деякі учасники пропонували чекати маніфесту з Відня, проте Вітовський наполягав на збройному захопленні влади.

О четвертій годині ранку 1 листопада 1918 року почався військовий переворот: українські військові австро-угорської армії, яка розвалювалася, як і вся Австро-Угорська імперія, встановили контроль над Львовом і усією Західною Україною. Завдяки блискавичним діям підрозділів Українських січових стрільців, у Львові за одну ніч та без жодних втрат українці зайняли ключові споруди, було встановлено українську владу в 300-тисячному місті та проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Над містом замість австро-угорських чи польских прапорів, замайоріли синьо-жовті.

Українські активісти і підрозділи УСС захопили владу також у містах Станиславів, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Рава-Руська, Коломия, Снятин, Печеніжин, Борислав та інших. Ці події увійшли в історію під назвою Листопадовий чин. «На нас ваших багнетів забагато, але на ідею Першого Листопада – замало!», — 6 років потому, перебуваючи у польській в'язниці, саме цими словами полковник Андрій Мельник, після промови, згадував ці події, відзначаючи Листопадовий чин з іншими ув'язненими націоналістами, коли їх оточили 50 польських поліцаїв та погрозами вимагали припинити святкові співи.

 [@vallholl](https://t.me/vallholl)