**1906 року в Російській імперії відбулися перші вибори до Державної думи, створеної після революції 1905 року і Жовтневого маніфесту царя Ніколая II. Голосування було непрямим, багатоступеневим і нерівним: виборців поділили на курії землевласників, міщан, селян і робітників, які спочатку обирали виборщиків, а вже ті — депутатів. Один виборщик припадав приблизно на 2 тисячі землевласників, 4 тисячі міських виборців, 30 тисяч селян і 90 тисяч робітників. Жінки, батраки та значна частина найманих працівників права голосу не мали взагалі.**

27 квітня 1906 року відбулося перше засідання думи. Тоді від дев’яти українських губерній обрали понад сто депутатів при загальній кількості у 497. До Української думської громади (фракції) увійшли понад чотири десятки осіб. Серед них були адвокат Ілля Шраг, археолог Микола Біляшівський, громадський діяч Павло Чижевський і політик Володимир Шемет. Дума вимагала аграрної реформи, ширших громадянських прав і політичних змін. 8 липня 1906 року Ніколай II розпустив її після конфлікту з депутатською більшістю, насамперед через земельне питання та вимоги обмежити самодержавну владу.