**21 жовтня 1672 року у селі Косута на території сучасної Білорусі народився майбутній український гетьман Пилип Орлик. Його батько зі шляхетського чеського роду Степан Орлик служив у війську Речі Посполитої та загинув у битві з османами під Хотином (1673), коли синові був лише рік. Пилипа виховувала мати Ірина з православного роду Малаховських. Він навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а згодом — у Києво-Могилянському колегіумі, який закінчив 1694 року. Після навчання працював у канцелярії київського митрополита, а пізніше став генеральним писарем Війська Запорозького та найближчим соратником гетьмана Івана Мазепи.**

Пилип Орлик підтримав союз Мазепи зі шведським королем Карлом XII проти московського царя Петра I. Після поразки під Полтавою (1709) разом із Мазепою вирушив у вигнання. 5 квітня 1710 року в місті Бендери козацька старшина обрала Орлика гетьманом. Того ж дня ухвалили «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького», відомі як «Конституція Пилипа Орлика». Документ визначав права козацтва, обмежував владу гетьмана та передбачав участь представників козацьких полків в управлінні державою.