**Якщо твоя мета - Незалежність, то навіть жіноче взуття може стати складовою політичної боротьби.**

У 1760–1770-х роках у британських колоніях Північної Америки леді все частіше обирали черевики місцевого виробництва, довше носили старі пари, ремонтували їх і відмовлялися від імпортних речей, аби не підтримувати Британію, звідки їх везли. Зокрема, з 1765 року філадельфійський швець Александер Резерфорд рекламував американкам власне вовняне взуття як спосіб підтримати місцеве виробництво, продемонструвати патріотизм і не витрачати гроші на британські товари. 

Жінки тоді не мали права голосу і права бути обраними до органів влади, однак саме вони значною мірою визначали коло повсякденних покупок родини. Тому вибір взуття ставав способом участі в економічному тиску на Британію. Так політичний конфлікт проявлявся не лише в рішеннях колоніальних зборів і протестах, а й у тому, які черевики купували, скільки років їх носили та чи віддавали в ремонт.