**Споживання кімчі допоможе вивести нанопластик з організму?**
Саме це запропонували нещодавно вчені з Південної Кореї. Цей популярний ферментований продукт містить бактерію, яка може зв'язуватися з нанопластиками, затримувати їх у кишечнику, а потім пришвидшувати їх виведення з організму.
У перспективі це може стати одним зі способів зменшення їх накопичення у шлунково-кишковому тракті.
 
 **Що сьогодні відомо про шкоду нанопластику?**
Нанопластик – це мікроскопічні часточки пластику розміром менш як 1 мікрометр. Вони проникають у воду, повітря, харчові продукти, а також легко долають захисні бар’єри організму, потрапляючи у тканини та органи.
Потенційну шкоду нанопластику для людини почали досліджувати відносно нещодавно – у 2018-2022 роки (до того не було обладнання, здатного виявляти в біологічних тканинах, підраховувати та ідентифікувати полімери настільки мікроскопічного розміру). Але вже зараз вчені застерігають, що:
токсичні сполуки, що входять до складу пластику, здатні порушувати роботу ендокринної системи, провокуючи **_гормональний дисбаланс_**;
**_репродуктивні ризики_** можуть виникати через здатність наночастинок накопичуватися в репродуктивній системі та негативно впливати на розвиток плода;
**_клітинні пошкодження_** можуть виникати через здатність нанопластик викликати оксидативний стрес, запальні процеси та пошкодження ДНК.

 **Попередні результати нового дослідження**
Команда дослідників вивчала бактерію Leuconostoc mesenteroides CBA3656, виділену з кімчі. Науковців цікавило, наскільки ефективно вона може зв’язувати наночастинки полістиролу – одного з поширених видів пластику.
У звичайних лабораторних умовах бактерія зв’язувала близько 87% нанопластику. Для порівняння, інший штам молочнокислих бактерій, який використовували як контрольний, продемонстрував схожий результат – 85%.
Однак в умовах, що імітували середовище шлунково-кишкового тракту людини, здатність контрольного штаму зв’язувати нанопластик різко знизилася – до 3%. А от бактерія з кімчі зберегла значно вищу ефективність – близько 57%.
Це означає, що Leuconostoc mesenteroides CBA3656 потенційно може зв’язувати нанопластик навіть у складних умовах, подібних до тих, що існують у кишечнику.
 
 **Чи вже можна ці результати втілювати на практиці?**
Ці результати вельми обнадійливі, але вони поки що не означають, що вживання кімчі або пробіотиків здатне очищати організм людини від нанопластику. Адже цей ефект продемонстрований наразі лише у лабораторних умовах та в експериментах на тваринах.
Тому для підтвердження його користі й безпеки для людей потрібні подальші дослідження.
«Забруднення пластиком дедалі частіше розглядають не лише як екологічну проблему, а і як проблему громадського здоров’я, – зазначають вчені. – Наші результати свідчать, що мікроорганізми, отримані з традиційних ферментованих продуктів, можуть стати основою нового біологічного підходу до цієї проблеми».
**Отже, друзі, **чекатимемо новин від вчених, із задоволенням смакуючи ферментованими продуктами.