Найкращий комплімент цим квітам — підійти понюхати й на секунду зависнути: «А чого вона не пахне?»  Бо так, вони зі стрічок. Це був справжній аншлаг — ми навіть трохи не розрахували з кількістю місць, зате тепер маємо цілий сад троянд, півоній і жоржин та купу дуже задоволених дівчат. І от коли наприкінці всі виходять із квітами в руках і одразу просять сфотографувати — значить, вечір точно вдався.

А Олені — окремі оплески. Коли навколо одночасно купа стрічок, рук і «Олено, а тут що робити?», вона якимось дивом встигає до кожної. І це, здається, її окремий талант 