П’ять годин за столом. Без перерви. І в кінці — «а можна ще?»  Оце, здається, найкоротший відгук про «Алмазну мудрість».

За відчуттям вона десь поруч із Cashflow, тільки тут замість фінансів — ти сама і твоя ціль. Кидаєш кубик, рухаєшся полем, відповідаєш на питання — і раптом вилізає щось дуже знайоме: де сама себе гальмуєш, чому знову ходиш по тому самому колу і що можна зробити інакше.

У якийсь момент це вже перестає бути просто грою. Дівчата записували думки, поверталися до своїх ситуацій, ставили питання — і час від часу ловили те саме: «Ого… а я ж справді про це не думала».

Тож п’ять годин пролетіли непомітно. А найцікавіше, мабуть, починається вже після — коли поле склали, а думки ще ні