Мені здається, зараз якийсь біч знецінювання інших. Чужої роботи, чужої професії, думки, та чого завгодно. 

_Як я прийшла до цього висновку? _Мій тиждень в Павлограді (де окрім компа і маминого столу нема шо робити) і час, який я провела в Тредс (в сумі більший ніж за весь рік там проводжу). 

Уявіть, мені попався дизайнер… на хвилиночку, дизайнер. Звичайний, не з «кандібобером», а який «за крок» від заміни AI. І він мене питає, який сенс в роботі Проджект Менеджера, і чи можу я назвати хоч один унікальний скіл цієї професії 🚑🚨. 

Сподіваюсь, після нашої розмови він пішов плакати. А мені хотілось помитися, якщо чесно, бо це огидно навіть онлайн, випадково доторкнутись до такої людини. 

"Просто менеджери" теж будуть нікому не потрібні, це факт. Але ми для того й вчасно адаптуємо продукти і тд. 

Але яким треба бути 💩, щоб вирішити бути тупим публічно, сказавши іншій людині, нашо вона потрібна.

Я ще там йому пару раз відповіла реально смішними мемчиками, і він сказав, що я агресивна і поганий спеціаліст😅😅 Ну, почуття гумору не всім видають, шо вже тут сказать, коли воно конєшно.

Конєшно, неприємно, коли ти зайшов з ноги, а тобі напхали по самі гланди. Розумію )

От за ПМів буду рубитись як Ксена 😅