**На каналі **[GEEK JOURNAL](https://t.me/geek_journal_official)** прочитала цікавий пост про фільм «Щось» (1982)**

**Що за фільм?**

Американська дослідницька станція в Антарктиді опиняється в облозі прибульця, який поступово заражає, поглинає й копіює членів команди. Фільм знято за мотивами повісті Джона Кемпбела «Who Goes There?» 1938 року. На початку його майже всі зненавиділи за моторошні ефекти й похмурий настрій, але потім він став культовим.

**Далі будуть спойлери щодо фінальної сцени.**

**Фінал: **двоє вцілілих, МакРіді (Курт Расселл) і Чайлдс, сидять серед палаючих руїн бази й п'ють віскі, і кожен не знає, людина інший чи Щось.

Фанати сперечаються про це вже понад 40 років: дихання, відблиск в очах, пляшка…

**Джон Карпентер знову заявив:** усі теорії про фінал «Щось» помилкові. Він знає правильну відповідь, і ніхто її не вгадав.

**Хто такий Карпентер?**

Режисер, який зняв «Геловін», і саме він одним із перших упевнено став королем жахів. Також він автор «Втечі з Нью-Йорка» та «Вони живуть».

**На що мене це наштовхнуло?**
Автор знає відповідь і не розкриває її. Це жорстоко чи геніально? Є думка, що режисеру потрібно знати відповідь, щоб фільм був цілісним, а глядачам її знати не обов'язково.

Щось схоже я хотіла провернути в кінці «Ідеальності». Заплутати читача і створити обговорення, хто ж насправді в кінці. Проблема таких фіналів у тому, що є великий ризик накликати гнів читачів. 

Однак, я подумала про ще одне: але якщо написати настільки геніальний сюжет, що такий фінал не викличе обурення? Та для цього потрібно мати талант.

**Що ви думаєте щодо цього?**