Мені частенько студенти журналісти і культурологи пишуть запитання для своїх практичних робіт, там переважно прості запитання: • Як змінилась музика після 2022 року? • Вплив ШІ на українську музичну індустрію? • Який вплив сучаної української музики на суспільство? • Хто з артистів є камертоном віськогового часу? і тд. Але днями мені написала Ананстасія з ЛНУ, яка задала одне з найкращих запитань за останні 5 років, про яке я і досі думаю, хочу щоб ви теж його прочитали: > Якщо відкинути цифри прослуховувань, чарти, тренди й суспільний запит на українське, що сьогодні насправді відбувається з українською популярною музикою: ми будуємо власну музичну культуру, яка розвиватиметься незалежно від обставин, чи лише вчимося успішно продавати її образ? І що, на вашу думку, залишиться від нинішнього музичного піднесення, коли українська музика перестане бути питанням суспільного вибору й стане питанням винятково мистецької цінності? Анастасія - БРАВО! пс: на це запитання відповім у одному з випусків, коли будемо підсумовувати рік.