— Я боюсь.
— Чого?
— Тебе.
[...]
— Моє життя так жорстоко переплелося з твоїм [...]Твій ритм визначає мою долю. Я не можу спати, коли тебе немає поруч. Коли тобі боляче — болить і мені. Коли ти плачеш — я падаю навколішки. Коли проклинаєш моє ім’я — мені хочеться померти. Тобі навіть не потрібно промовляти слова вголос, щоб вони мною керували. Ніхто ніколи не мав наді мною такої влади. Я звик, що все відбувається по-моєму. Люди підлаштовуються під мене й мої рішення. [...] А тоді ти раптом увірвалася в моє життя, втекла від мене в тій кривавій весільній сукні, погрожувала порізати, тижнями мене уникала, а потім змусила відчувати те, чого я завжди цурався. Усвідомлення, що я можу почуватися цілісним лише тоді, коли ти поруч, позбавляє мене сил. Тож так, моя люба Загрозо, я нажаханий. Тобою. Вітаю, ти приборкала Дракона.

[#цитати_Корона_перемоги_та_помсти](?q=%23%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B8) Вера Рей