**Епітафія** – від грец. _ἐπιτάφιος_ ≈ надгробний.

Це надгробний напис, вислів, часто у віршованому варіанті, або літературний твір на честь померлої людини, промова на похороні. 

Епітафія виникла у Давній Греції та використовулася для увічнення пам’яті загиблих, зокрема воїнів. З часом епітафії стали частиною культурної та літературної традиції різних народів. 

Різні джерела по-різному трактують появу першої епітафії. Одні джерела називають засновником традиції Симоніда Кегоського, пов’язуючи з битвами при Фермопілах або Саламіні (480 р. до н.е.). Інші джерела наполягають, що перша епітафія виголошена на могилі афінських воїнів біля Марафону (409 рік до н.е.).

**Приклади:**
• За кладовищами, могильними плитами та епітафіями можна судити про націю, її невігластво або благородство.
• Епітафія: «У житті все приходить із запізненням, крім смерті».