Нова київська реальність.

Нова київська реальність. Йдеш із подругою на каву — потрапляєш під обстріл.

У момент, коли російський дрон влетів у будівлю СБУ, ми з Kristina Berdynskykh говорили про те, як пережити цей місяць.
А вже за хвилину надавали допомогу пораненому.

Вантажник із Броварів, 33-річний Станіслав, просто йшов Володимирською, коли один уламок влучив йому в голову, а іншим прошило праву руку.
Христина викликала Швидку, ми з хлопцем-парамедиком, який, на щастя, опинився поряд, бинтували пораненого.
У кафе, куди завели хлопця, було до десяти людей. Турнікет виявився тільки в мене. Рожева «СІЧ», яку мені подарувала близька людина три дні тому. (Але при цьому в мене не було із собою аптечки й рукавичок. Що сказати — пишатися немає чим.)
Усе, що було в аптечці кафе, — це бинти та хлоргексидин.
Станіслав був смертельно блідий, кров із руки лилася на підлогу навіть крізь бинти, але він лишався при свідомості. «Швидка» приїхала за десять хвилин. Увечері я подзвоню, щоб перевірити, чи з ним усе добре.

Але, дорогі кияни, ми з вами на новому етапі війни. Нам усім тепер потрібно носити із собою аптечки та турнікети. Навіть коли йдете на каву чи відводите дитину до школи.

Турнікет у Києві тепер — як телефон чи документи. Абсолютний must-have.
Юлія Суркова