Sergiy Smalchuk Ми програли битву за Олешки.

Sergiy Smalchuk
Ми програли битву за Олешки.
Як мінімум - інформаційну. Знову. Скільки б не ятрили собі серце і не волали у пустелі, що "Олешки - це Україна". Бо, це й так зрозуміло - як і те, що основною місією будь якої влади у будь-якій державі є порятунок своїх громадян. Це - аксіома. Як і те, що РФ хоче перетворити на Олешки - всю Україну.

І сьогодні - вони вкотре отримали, як любить казати президент США, козирі для продовження цієї гри. Бо аксіомою - також давно став вислів одного із Ротшильдів - про те, що той, хто володіє інформацією - володіє і світом. Й, мусимо констатувати, що сьогодні це - точно не ми. Кажу це, як людина, яка мала гріх - на старті "кар'єри" вивчати "журналістику" за всіма канонами РосТб, стажуючись в самому лігві ворожої пропаганди, яка тоді ще прикривалась грою у ліберальність - відшліфовуючи майстерність усілякими "Програмами Максимум на НТВ". А ми - звісно ж допомагали їм, як ті нерозумні діти. Що, між тим - тепер дозволяє мені констатувати: ми програли Олешки. Скільки б не тішили себе результатом - досягнення якого і так покладено на державу найвищим законом: ми маємо захищати і рятувати своїх людей.

Проблема в тому, що не ми у цій місії будемо "рятівниками" . Бо, як на виборах - неважливо, як голосують - важливо, як рахують, так і у маркетплейсах: не важливо, хто що продає, важливо - як продати товар, й само собою - відповідно, у яку обкладинку його загорнути.
А тут на кону - дуже дорогий товар - "героїзм".
Росіяни це вміють. Вони відшліфовували цю машину роками. Ми - ні. Хоча, кіношне минуле Зеленського точно могло б дати нам фору. Що-що, а кіно ми точно знімати вміємо. І от, тут би застосувати свій найбільший талант!

Але...
Не повірите, але - жодного разу не бачив жодного "відосика" президента від початку і до кінця. Мені достатньо цитат. Бо, знову ж таки, у них дійсно спітчі - професійно поставлені на конвеєр. Знаю, стверджую, працювали, спостерігав. Як і за тим, як працює роспропаганда. Зсередини.
І, пробачте, за професійний цинізм й гіркоту, але мені сьогодні дуже хотілося (б) в ефірі Телеканал Київ24 підвестись по суфлеру до відеозвернення Володимира Олександровича з місця, до якого прикута увага щонайменше двох телеканалів. Американського і російського, на жаль. При всій вдячності усім задіяним в порятунку людей.

Але, чомусь ссе під ложечкою, що нас знову - як люблять казати і не люблять визнавати усі - десь на-є-бали.
Ну, або ми - перепрошую, обіср@лись - знову ж таки, при всій повазі до наших талантів. В даному випадку - дійсно "какая разніца". Ще раз перепрошую, якщо образив чиїсь почуття.
Але, сподіваюсь, що ж надія дожити до виборів у США - не єдиний наш козир.
В якості ілюстрації свого фізичного болю - збитий в один кілька хвилинний "трейлер" результат копіткої роботи роспропаганди, очима якої - згідно з домовленостями Трампа з Путіним - світ має побачити Олешки.
Я - не зважився в ефірі - показати це одним шматком, бо це гидко і боляче водночас. Тож, дякую Kateryna Roshuk й Ihor Reiterovych - за добровільно примусову згоду - розділити зі мною ці тортури в ефірі.
Посилання на спільний перегляд - додам в коментарі, коли викладу на ютуб.
А поки...
Спеціально для вас - коротко про те, як виглядають Олешки - очима вбивць цього міста. Як і десятків інших міст, і сотень тисяч знищених українських життів.
Й не відвертайтеся. У нас - нема альтернативи.
P.S: Так, українські медіа присутні - в кількості і якості журналіста з ICTV і оператора 1+1. Але то - одна спільна знімальна група. Ви колись працювали "в полях" з чужою людиною, альо?! Не знаю, можливо, традиційно - відправили того, кого не жалко. Це - про питання безпеки, якщо що. Але, маємо, що маємо.

Сьогодні ми програли одну з найфундаментальніших битв цієї інформаційної війни. Висновки про продюсерсько-режисерську групу команди "УКРАЇНА" - робіть самі.
p.s. ще раз перепрошую за тортури кцп-ським контентом. Но, направду, інших бананів у мене для вас нема (

ЗАПРОПОНУВАТИ НОВИНУ | ПІДПИСАТИСЯ: @AndriyuKK |
ЗАМОВИТИ РЕКЛАМУ