У мене з читання ось ця книжка. Досить цікавий нон-фік.
Розкажу одну історію:
Справа бернардинця Войцеха (Альберта) Вироземського, який продав душу Дияволу, що її розглядали у Львові століття перед тим. 1641 року чернець львівського бернардинського монастиря Войцех Вироземський власною кров'ю написав угоду з Дияволом. На той момент Войцех сидів у в'язниці: будучи послушником, він викрав і підробив документ, що дозволяв йому правити церковні обряди (шлюби, хрещення тощо), як уже висвяченому попу. Лжепастиря спіймали і заарештували.
Постало питання, як його судити — церковним чи світським судом. Різниця була критичною, адже в першому випадку покарання було б набагато легшим, натомість у другому випадку злочинцеві загрожував смертний вирок. Наляканий, хапаючись за останню соломинку, Войцех удався до крайніх заходів, щоб зберегти життя. Пізніше він розповідав, як до нього в камеру явився біс в образі привабливого юнака — пройшов просто крізь стіну, що цілком характерно для демонів у західноєвропейських оповіданнях. Назвавшись Великим Борутою, демон усіляко спокушав Войцеха.
Але й це не допомогло. Спалили Войцеха у Львові.
А у Вас що? Показуйте, що читаєте.