Щоб перемогти у гібридній війні, яку Росія веде проти Європи, потрібно бути готовими тероризувати Кр

Щоб перемогти у гібридній війні, яку Росія веде проти Європи, потрібно бути готовими тероризувати Кремль так само, як він намагається тероризувати нас, вважає історик Антуан Аржаковський — Le Monde.

Ми опинилися в ситуації, коли Росія розв’язала неоголошену гібридну війну проти Франції, Німеччини та Європейського Союзу. Однак, як не парадоксально, французька, німецька та європейська влада досі не наважилася прийняти цей виклик.

Сьогодні вони загалом визнають цей факт, але воліють дивитися в інший бік. Їхня риторика зосереджена виключно на необхідності підтримки України, водночас вони не визнають, що самі зазнають нападу. Ба більше, коаліція охочих обіцяє вжити заходів лише після гіпотетичного припинення вогню.

Однак ховати голову в пісок під хибним приводом, що не слід провокувати ескалацію, — це позиція слабкості. Відкладання втручання, спрямованого на послаблення сили противника, — це розрахунок, який послаблює Україну, головний щит Європи.

Демократичні країни прирікають себе на оборонну позицію, завжди відстаючи на три кроки, і навіть виглядають нелегітимними або розколотими, коли намагаються дати відсіч.

Концепцію війни XXI століття, яку називають «гібридною» або «когнітивною», розробили російські генерали Володимир Сліпченко та Валерій Герасимов. Її суть полягає в тому, щоб залякати та дезінформувати противника з метою дистанційно паралізувати його дії та маніпулювати ним у власних інтересах.

Якщо ми хочемо здобути перемогу в цій гібридній війні, нам потрібно бути готовими залякати Кремль так само, як він сам намагається залякати нас. Російська влада побоюється, що економічні лещата навколо неї стискатимуться. Тому наша санкційна політика повинна негайно покласти край будь-якій торгівлі з Росією. Однак, за даними Eurostat, за перші п’ять місяців року країни ЄС виплатили їй 10 мільярдів євро, продовжуючи імпортувати нафту, газ, сталь та алюміній. Попри 21 пакет санкцій, деякі компанії, такі як «Русал» (алюміній) або «Росатом» (уран), досі не підпадають під заборону в Європі.

Головне — потрібно вміти відповідати на російські удари аналогічним ударом. Коли наші лікарні або Національна асамблея стають жертвами кібератак, Франція та Німеччина мають не лише засуджувати ці дії, як вони роблять останнім часом, а й завдавати удару у відповідь, паралізуючи наступного дня комп’ютерні мережі Кремля або телефонні служби російського Генерального штабу.

Прийняти виклик — це лицарський вчинок, що вимагає мужності та є одним із найкращих проявів європейської цивілізації. Коаліції охочих варто було б узяти це на озброєння, поки не стало надто пізно.