В них все добре.

В них все добре. Вони живуть своє краще життя. Один пропонував українцям готуватися до травневих шашликів, але сам готувався до будиночку в Династії. Другий розповідав, що всі західні ЗМІ, які кажуть про можливість повномасштабного вторгнення брешуть і гірші за Соловьйова та Сукабеївої, а сам надав лист до Лондонського суду, що Абрамович врятував життя 400 000 українців, щоб британці на Рому не наклали санкції. Третій так засвітився на плівках Міндіча, що мав би не лише піти у відставку, а й давати покази, але поки регоче і при першій загрозі рване на Маямщину жо родини. Жоден з них не буде жити в Україні. Але вони вирішують майбутнє України з врахуванням своїх інтересів. Наприклад, щоб не давати відповідь на запитання, хто такий Вова для якого будують дім в Династії поряд з будинками Єрмака, Міндіча і Чернишова.

Жоден з них не хоче про це говорити. Вони регочуть, коли Україні не до сміху. Вони члени цієї мафії. І вони готові робити все для того, щоб залишатися при владі та закрити рота всім, хто ставить їм неприємні запитання, вказує на корупцію та критикує. Проти таких фабрикують справи, запускають брудні інформкампанії, запроваджують санкції або використовують санкції проти них. Бо мафія хоче, щоб їй не заважали. І поки ця мафія керує Україною, то ми не зможемо перемоги Рашку. Тому що мафії це не потрібно. І це факт! Було б інакше, то не будинки в Династії та не сейфи в Генпрокуратурі з'являлися, а українська балістика була б та вибухи в Москві лунали. А поки зо на Москву летять не ракети, а двушечки. Тому їм і весело. А Україні сумно!