Взагалі, це не я маю писати, а президент має виходити і говорити.

Взагалі, це не я маю писати, а президент має виходити і говорити. Пояснювати. Але у нас президент і досі не може відповісти, хто такий Вова для якого будують дім в Династії, тож і це він неспроможний зробити. Тому по пунктах. Так ми заходимо в кризу. Але не в кризу, коли відсутні продукти, а в кризу, коли велика проблема з доставкою від складу до точки продажу. Далі по пунктах.

1. Дефіциту продуктів немає. Але є дійсно проблеми з логістикою. Можна істерично зносити все, що є, з полиць магазинів, а що потім робити з тими продуктами? Жерти наступні 5 років?

2. Наші аграрії не можуть вивезти збіжжя, через морську блокаду, тож в Україні є неймовірні запаси пшениці, жита, ячміня, овсу, кукурудзи та інших злакових культур. Тут головне питання, як їх зберегти. Бо в Україні дефіцит місць зберігання. Але муки та всього іншого буде стільки, що ціни мають падати. І вистачає не лише цього. Голоду не буде.

3. Головна проблема наповнення полиць супермаркетів. Якщо це буде важко реалізувати через спалені склади та логістичні хаби, то є альтернативні рішення, над якими зараз працюють. Наприклад, все завозити від постачальника зразу на точки продажу і так далі.

4. Я добре пам'ятаю, як в 90-ті, не було супермаркеті, але були дрібні крамниці, ринки, палатки і дрібна торгівля. Схоже, що ці часи можуть повернутися. Це війна. Значить буде продаж продуктів на такому рівні.

5. Формат магазинів біля дому буде працювати і далі. Або ларьків. Головне, щоб ФОПів не додушили. Бо на них все буде триматися.

Це якщо дуже примитивно та великими мазками намалювати загальну картину. Все це я дізнався від менеджменту декількох мереж і декількох ФОПів. Про це мав би дійсно розповісти Зеленський. Але йому не до таких дрібниць. Тому, замість нього я пояснюю і роблю його роботу.

Впевнений, що зараз в коментарях з’являться боти і свідки голоду, які вже бачили мільйони індусів раніше, яких переселили в Україну. Але вони мене не турбують. Я пишу для розумних, хоча читають всі.