Санта-Барбара у світі богів продовжується і вона подана у такому класичному міфологічному ключі, де

Санта-Барбара у світі богів продовжується і вона подана у такому класичному міфологічному ключі, де боги, звісно, могутні й безсмертні, але поводяться - як звичайні люди. Особливо Перун вибісив. Хлопці, не треба так поводитись, бо вас так ніхто не любитиме, я вам точно кажу!

Що по сюжету. Хорт з Рахманкою продовжують шукати пригод на різні ділянки тіла, щоб, зрештою врятувати і той, і цей світ. До цієї теплої компанії доєднується Магура - донька Перуна і Марени, богиня блискавки і, відповідно, зведена сестра Хорта. І те як пригоди вміє шукати вона, демонструє, що немає нічого страшнішого за підлітковий бунт. І нічого травматичнішого, бо ті гормони вимикають дитині мозок та інстинкт самозбереження. Насправді, я тут намагаюся в жартики та іронію, але це дійсно страшна частина історії. І сумна. Бо в цьому світі знову немає ні психологів, ні терапії. Жах!

Так про шо я? Ага, значить Хорт х Рахманкою витягують Магуру з депресії і ПТСР, в процесі мало не вгробивши жрицю, але ігумен з Трахтемирівського монастиря, по ходу, і не таке лайно лікував в тому житті. Могутній дядько, я б його з собою взяла. Але головне наше завдання - отримати частки Перуна і Стрибога. Перун дядько з паскудним характером, який ще й на весь світ ображений, бо жінка пішла невідомо чого, а люди - обрали єдиного бога. Фу такими бути! Стрибог, в свою чергу, в ахуї від того, що відбувається з темрявою, тому ввімкнув режим батька року і мені самому треба. Шоб ви розуміли, це в нас тільки другий і третій боги з 12!

Нє, нам, звісно, ніхто не обіцяв, що буде легко, але чуваки, це ж вам в першу чергу треба! Та й таке, самі ото флешбеки неприємні. Бонусом до нас прилітають гамаюни, ні фіга не з добрими намірами, дух степу, зі специфічним почуттям гумору, знов припирається Ягиня, бо в жінки теж образа на весь світ, тому шо чоловік пішов і радості в тому світі більш нема. Якщо ви теж в шоці, як і я - то знайте, що ми просто не кохали в тому житті.

Далі маємо подвійного агента і тепер дуже цікаво, чий бік цей самий агент, зрештою, прийме у фіналі. Більше дізнаємося про природу табунів Ягині - ця частина коротка, але дуже прикольна.

Нарешті, бонусом, стикаємося з кулінарним боком історії. І шо я вам скажу… хотілося б додати вам до відгуку рецепт і фото щерби, але я занадто бідна, щоб швиденько розжитися сомом, остером і ще парою видів дніпровської риби. Тому звиняйте, але доведеться зачекати на третю частину, може там буде щось бюджетніше.

У підсумку. Читається так само легко і швидко. Сюжет розгортається динамічно, напруга росте. Смерть регулярно вигулькує з цікавими запитаннями в стилі тренду “одну тобі чи дві наступному”, нервуючі героїв, бо їм же ж нерви помотати більше немає кому!

Окремо цікавий погляд на Кощія в епілогу. І це, з одного боку, поглиблює нашу залученість у світ, а з іншого - дає певні натяки на події у наступних серіях. Приємно відзначити, що друга книга не розчарувала і, в цілому, справляє хороше враження, хоча особисто я не очікувала, що фон потемнішає настільки швидко та сильно. А! І персонажі! Мені подобається, як вони нервують, дратують, всіляко викликають емоції, підсилюючі залученість у сюжет. Коротше, як і в більшості фентез, світу Хорта терміново потрібні команда психологів і психіатрів. Для Кощія - з санітарами і подвійною дозою гідозепама. Засікаю відлік до третьої частини, мені треба знати, куди ця компанія без професійної допомоги виїде.