А ви звернули увагу на таку примітну деталь щодо двосторонніх стосунків: * у пуйловської раші є свій

А ви звернули увагу на таку примітну деталь щодо двосторонніх стосунків:

* у пуйловської раші є свій спецпредставник президента США Віткофф;

* у лукашенківської Білорусі є свій представник президента США Коул;

* у поzеленілої України є пуйловський представник президента США Віткофф.

У нас був спецпредставником друг України та вмілий політик Кіт Келлог. Але спершу Єрмак, а потім і Zеленський аж надто відверто демонстрували бажання співпрацювати саме з рашистським представником, а Келлога тріумфально приймали, але співпраці з ним після інцидентів у кінці лютого 2025 року уникали. Маєм тепер расєйського представника. Напросили...

До ілюстрації — Джон Коул хвалиться, що ще одна група політв'язнів вийшли на волю. Але тут нема іншої згадки, що після таких монстрів, як Білоруськалій та Бєлавія, одна за одною лукашенківські компанії виходять з-під санкцій. Зараз ще два підприємства вивели з американського санкційного списку. А Коул тисне на Україну, Литву та Польщу, щоб ті погодилися транзитувати калійні добрива з Білорусі до своїх портів. У нас планувався порт Південний під Одесою, але загострилася ситуація й тему відклали.

Як же добре мати в таких складних умовах свого спецпредставника США. І як погано мати спецпредставника чужого. Гірше тільки мати чужого преzєдєнта...